КобзарLive

Крокуючи якось обабіч дороги, мало не збили мене кілька дітлахів на дошках самохідних. І хоч до машин я уже потроху звикати став, та такого діла ще не бачив. Хлопчини за ту залізяку як літера "Т" вчепилися, кентравра мені нагадали, правда, на двох маленьких колесах. Штука одначе стрімка, що вітер в полі. Не те що люди, машини й ті не завжди доженуть. 😳 От тільки мене більше вразило те, що разом з тими дітлахами повз мене промчалася... МУЗИКА??? Хоч і слів я не розібрав пісні тої, надто вже швид...

😌 А між тим любі браття й сестри новий рік настав. У мій час сей празник особливо не святкували, одначе у вас я бачу то знатне торжество. Тому й мені забажалося привітати вас, всю Україну і весь світ. Закінчився рік минулий — Новий наступає! Миру нашій Україні Всім серцем бажаю!🕊 Хай удача поруч з нами Повсюди крокує. Щоб жили усі щасливі, Усміхнені люде.😊 Щоб лилися вина-меди🥂 І в бідній хатині, Ласка й шана панували У кожній родині. Щоби сміх дитини щирий Звучав без тривоги, Дорослим була ...

Лиш немає в них душі художника, НЕМАЄ! Знищили усе мистецтво та й годі!

Дивне діло це ваше світло в кождому домі. Ні каганця🪔, ні свічки 🕯уже не треба. Лиш натис кнопку і світліше в кімнаті як од сотні свічок. Чудо боже, не інакше. Та розумні люди підказали, що не так то просто воно світить. То за містом якісь "електростанції", збудовані працею людською, геніяльними умами придумані🧠. Без зусилля чоловічого жоден промінчик не розгоне тьму нічну. Там то те світло виробляється та довгими дротами в найтемнішу комірчину заходить.💡 Ах, скільки ж праці на цей винахід п...

Недовго ж я радів силі духу людського. Завило щось посеред міста, та не по-звірськи. Жоден звір так не здатен. Та посіялася посеред люду тривога страшна😱. Всі заметушилися, швидше звичайного зачимчикували у різні сторони. Хтось когось окрикує, хтось загубився. Метушня страшна. Аж незвично у ці дні святкові. Затім залунали машини в нічному небі. Здалеку почулася стрільба з рушниць, та так часто ніби там ціла рота солдацька. Далі наче гармата вистрілила, або хто порохову діжу підпалив. І миті тої...

🤳🏻 Ходив я по сучасним музеям та багато там бачив, що стають коло якогось полотна і фоткаються собі, або просто піднімають мобілку та й клацають по кнопці. З одного боку і приємно наче, що народ ходить любуватися на культуру, та з іншого якось це геть буденно для них стало - зупинитися в часі тепер не проблема ні для кого (час тепер для мене взагалі заграв новими барвами, як ви замітили). Коли появляється величезна кількість оцих знімків, то пропадає їх цінність. У мій час єдиним способом зали...

🏠 З того що я вище говорив, ви могли подумати що раніше було краще, півтора століття назад. Еее ні, браття любі, не було краще. Було по іншому. Послухайте лишень.👂 Так, простому мужику іпотеку на квартиру не давали, тілько дворянському роду, у котрих було чого в заклад залишити. А де ж простій людині жити? У селі, навіть і кріпак свою хатинку мав. Хоч і маленьку, часом неодділиму від хліва🐖, а проте свою. Геть по другому справа у місті була. Свій будинок чи квартира могла бути щонайменше у ку...

Забрів я якось у своїх мандрах, до "Галереї сучасного мистецтва" . Двері були зачинені, а на папері написано, що найближча виставка аж за місяць. Шкода звісно, хтів би я хоч одним оком зиркнути на сучасне мистецтво.🌄 Вже хотів іти, та бачу неподалік якась... щось... не знаю як і сказати. Чи то скульптура, чи то пожартував хто. Щось сіре, висотою в пояс мені, наче цеглину зліпили, та попливла она та так і закамніла, на одному тілько куті стоїть. Табличку читаю: "Витвір футуризму, неправильний ку...

Іншим днем сталася зі мною пречудова історія. Зустрів я на майданчику оглядовому дівча років дванадцяти. Поки мати з подругою неподалік у корчмі говорила, дитина... малювала! 🖼Малювала пейзаж на полотні олійними фарбами. Не надто вдало, та з яким напруженням, яким натхненням, я аж замилувався. - Здраствуй, дівчинко. - Добридень діду, - сказала вона наче байдуже. - Любиш малювати, я бачу? - Ага, тільки щось не дуже получається. Ляпаю, ляпаю, а так щоб добре було не виходить. - А хочеш я тебе нам...

🤔 Нещодавно описуючи свої враження від автобуса, дехто не розумів чого я так дивуюся, адже у мій час уже поїзди були. Так, були. Більше того - я навіть на поїзді подорожував). Коли з каторги мене врешті відпустили, між Москвою і Петербургом уже сьоме літо як поїзди ходили. Одначе вагон сам не їздить - його паровоз тягне. Ну та що я вам розказую, либонь, знаєте як то працює. Та і що то були за машини: з Москви до столиці тре було весь день і всю ніч їхати. Добре коли за годину 30 верстов проїде....