Я прокидаюся сьогодні зранку і одразу дивлюся календар у телефоні, бо не пам'ятаю, який сьогодні день і чи можу я ще доспати. Отака ціна у 10-денного марафону з психотерапії: клієнти, навчання, доповіді, а потім працювати у групі, брати супервізію у групі, слухати гіпервізію на роботу, слухати чужі роботи, брати участь у групових процесах, і знову клієнти. Я про те, що ціна є у всього і я готова її платити чесно, в першу чергу, собі. Я про те, що перший день вихідних після такого бенкету — це зажди крайнє спантеличення і відчуття себе звіром на узбіччі лісу, якого раптово вихопили із затишної пітьми фарами авто, що проїжджає повз. Це когнітивне перевантаження такої сили, що читати або дивитися серіали відчувається зайвим, як захаращений непотрібом балкон. І, якщо дати собі спокій, це проходить за пару днів. Борг сплачено.