— для мене дуже складно, не грати на піаніно. Так то я маю три музичних освіти, — каже Олексій. Його мама Іра стоїть поруч — Льох, ну розкажи, як ти на 23 поверх підіймаєшся «Льох» соромиться, йому 17 і в цьому віці, якщо ти хлопчик, ти соромишся, бо треба бути супер героєм. — я ненавиджу блекаут, бо я не можу нормально грати і учитись, і ще мене бісить, що не можна приготувати їжу, бо я вегетаріанець — чому?? — Бо я дуже люблю тварин Коли почалась війна, в 2014 му Насті було 5. Все своє життя вона живе на війні. Поки русня займається снохачєством, Настя займається собою — Я хочу бути акторкою, а може й ні, я просто хочу бути Настя з мамою тут, бо їм треба зарядити пристрої. Я хочу їм сказати які вони гарні і обійняти їх, просто тому що ми з одного міста. Але я змовчу Люди заходять в палатку,, труть руки, обличчя, топчуться. Тут тепло і є світло. — Мій дід мені казав, шо їх морили голодом, — каже літній чоловік, — а нас тепер морять холодом Холод пройде. Все пройде. Все це мине. Все це забудеться. І ця зима, і ці бомби, і ці ракети. Тільки для тих з нас, це переживе. Тільки для тих з нас, хто буде живий , тільки для тих, кому довге життя То ж, згадайте про нас у майбутьному і скажіть: вони там були. Євген Спірін