На цьому тижні у мене перший оффлайн, ще й у відрядженні. Це послідовний на ретриті-тимбілдингу в одного давнього клієнта (озираючись назад, можу навіть сказати - одного з найперших!). Коли перекладаю на таких подіях, то завжди думаю про те, що половина успіху — вміти спіймати настрій аудиторії, бути на одній хвилі, не заважати процесу, а стати невід'ємною його частиною. Точний переклад потрібен, безумовно, але не тільки він. Бо доводилося мені і качатися по підлозі разом із учасниками танцювального майстер-класу, і слугувати "моделлю" для демонстрації тілесної взаємодії з дітьми з аутизмом, і... Коротше кажучи, якщо до цього не готовий, якщо не відчуваєш від такого кайф, то працювати буде дуже важко. У дитинстві я, до речі, ходила в театральний гурток, звідки через пару років пішла — режисерка не побачила в мені особливого акторського таланту. Але з того часу все одно люблю виходити на сцену і перевтілюватися, що й відбувається в гарному послідовному перекладі — щоразу.