​​КНИГА ВТРАТ у мене є книга-літопис, сумна і страшна від чорної днини, від точки розлому часів я в ній збираю дати, місця, імена відлуння запахів, відзвуки голосів і кожен спалах і кожну безжалісну мить обірваний спів та згасаюче серцебиття і кожен беззахисний вогник серед пітьми — щоночі сумлінно виборюю у небуття така ненадійна, коротка пам’ять людська пульсують нейронні мережі — мінливі й крихкі якщо я колись загублюся в пустельних пісках нехай мене виведуть з мороку ці сторінки немає кінця тому списку — переліку втрат мов квіти отруйні крізь серце вони проросли німіють руки — судини вистуджує страх, темніє в очах від нещадних цифр і світлин в холодній Леті вже тісно від свіжих вінків триває схима моя — сувора й жорстка моя безсонна варта, мій ревний архів моя всенощна, присвячена Мандрівникам підступна дрімота шепоче мені: відпочинь вони розбудять тебе, як настануть жнива як тільки впаде у воду Зірка Полинь а поки — лягай в свій човен і забувай… однак я не сплю, пильную хвилини страшні рахую розстріляні мрії і почуття всю ніч горітиме вогник в далекім вікні для тих, хто пливе у хвилях ріки забуття 1.08.2025