​​Я постійно бачу адептів спілкування з чатом джпт, та розумію що люди не можуть усвідомити що їх хвалить, підтримує та валідує залізяка, компуктір. Це не емпатія, це код, алгоритм який налаштован так, щоб ви сприймали цей сурогат як щось справжнє. Сприйняття такої підтримки як чогось цінного та справжнього, ідеалізації такого "контакту" призводить до глибинного самообману. Ви підмінюєте справжнє людське тепло і взаємність симуляцією, створеною для ілюзії комфорту. І чим більше ви дозволяєте собі розчинятися в цьому симулякрі, тим менше залишається місця для реальних стосунків, емпатії та діалогу з живими людьми. ШІ - це інструмент, дуже функціональний та корисний, але це не друзяка, не терапевт, не співрозмовник, що відчуває та розуміє вас. Ви не можете вивезти недосконалий людський контакт, коли вас можуть не до кінця зрозуміти, десь з вами не бути згодним, десь показати якусь не завжди приємну частину вас, але в цьому й є справжня цінність. А не в завжди комфортних та ідеально згенерованих алгоритмом словах, створених, щоб вам сподобатися. Коли вам тостер "робить" тост, ви ж це не сприймаєте як щось цінне, як акт турботи та близькості? Ні, тостер просто зробив те, для чого він був створений. Без наміру та почуттів. Це не те саме, що коли твій друг згадав що ти любиш тости, та вирішив їх тобі зробити до твого приходу. Але ви чомусь сприймаєте ШІ як щось тотожне людському теплу. І в цьому найбільша ілюзія.