Помірні, іноді гіркі, прекрасно написані 200 з гаком сторінок про хлопця, котрий звабив мілфу. "Одним одна історія" Джуліан Барнз видавництво Темпора переклад Ярослави Стріхи #темпора #зарліт #роман #фікшн #англійськалітература #барнз Спочатку здається, що це буде історія кохання в певних обставинах (щось на зразок Кундери та його буття). Потім це стає розтином життя в середній Англії родин середнього класу. Обставин тут до холери. От лише питання до певних аспектів… На справді непафосна історія кохання між юнаком та сімейною панянкою середнього віку. З багатьма рефлексіями (все як я люблю), але коли відкласти книжку, то починаєш розуміти масштаб ідеалізації кохання і що з цього може вийти. Отже, молодий хлопець 19 років, приїзжає додому і з нудьги зваблює та закохується в респектабельну жінку 40+. В неї сім'я, чоловік жорстокий та захоплюється алкоголем, діти віку ГГ. Найнеочікуваніше - він уводить її з родини. Фактично я тут переказав 1/2 книжки. Наступні 1/2 - наслідки. Якщо сильніше відсторонитись, то ідея в коханні, котра стає тією історією (розказаною чи ні), котра впливає на все життя надалі, котрі ти ледь не до смерті згадуєш. Інший план - кончене суспільство, в котрому ти маєш мати сім'ю, відвідувати певний клуб (маркер прийнятості в суспільство), і слухати плітки про себе. Юнаку це байдуже, жінці певний час - теж. Зразок, що з тобою буде, якщо ти не впишешся - подруга героїні - у них на виду/сторінках. Не розуміючи, що робити, більшість головних персонажів п'ють. Або роблять стабільно вигляд, що нічого не відбувається. Для хлопця це інтрижка, котра переростає в кохання, а потім в спогади, довжиною на все життя Для жінки це спроба згадати себе жаданою, потім спроба втікти від остогидлих обставин життя (відсутність сексу і чоловіка тирана, котрий ще й руки розпускає), спроба бути коханою, невдача і падіння в те саме пекло, з котрого намагалась вирватись Вражає нездатність пацана зрозуміти, що вона теж має жити і чимось займатись. Здивування, що вона цього не побачила, хоча в багатьох аспектах вона була уважнішою і прорахованішою, але після шаленства сексу її теж з'їла буденність. Здається, вона була готовою, що нове життя не протягнеться довго (привіт Бегбеде і кохання триває три роки - тут все ж довше.) Ванілі "люблю тебе" немає. Є жорстке питання, про готовність пожертвувати всім (соціальним теж - що в сучасних суспільствах часто дорівнює ледь не смерті) заради потягу і пристрасті. І ціну. Дорослішання в балансі між ідеалістичністю (гг спочатку виписує висловлювання про любов, а потім поступово викреслює їх, переписуючи) та буденністю.