Нейтралітет зі зброєю: як австрійська армія захищає країну Австрія — нейтральна країна і не є учасницею НАТО. Це означає, що у разі збройної агресії саме австрійське військо буде захищати мешканців альпійської республіки від агресора. І краще б цього ніколи не сталося. Сучасні збройні сили зʼявилися у 1955 році після відновлення суверенітету, виведення окупаційних військ та проголошення постійного нейтралітету, який закріплений у конституції. До обовʼязків армії, окрім оборони країни, належить захист конституційного ладу, охорона кордону у кризових ситуаціях, допомога під час катастроф і стихійних лих та підтримка поліції в надзвичайних умовах. Саме тому військових можна побачити під час ліквідації повеней чи лавин, а також під час міграційної кризи на кордонах. Сьогодні австрійські збройні сили налічують 16 тисяч військових на службі та ще приблизно 30 тисяч у резерві. Загальний мобілізаційний потенціал оцінюється приблизно у 50 тисяч осіб. Оборонний бюджет становить 4,74 млрд євро або близько 1% ВВП, але в планах найближчих років — довести його до 2% і наблизитися до рівня витрат країн НАТО. За рейтингом Global Firepower Австрія перебуває у середині списку — 67 місце зі 145 країн. У державах зі схожою кількістю населення і членством у НАТО, таких як Чехія, Угорщина, Португалія чи Швеція, армії у півтора-два рази більші. На озброєнні сухопутних військ перебувають 58 танків Leopard 2A4, бронемашини Pandur та самохідні артилерійські установки M109. Повітряні сили мають 15 винищувачів Eurofighter Typhoon, а також транспортні літаки C-130 Hercules і гелікоптери, які поступово оновлюються. У протиповітряній обороні використовуються системи Mistral та Oerlikon, а в перспективі планується закупівля сучасних IRIS-T SLM. Основною стрілецькою зброєю є гвинтівки Steyr та пістолети Glock. В Австрії діє загальний військовий обов’язок. Чоловіки віком від 18 до 35 років зобов’язані пройти строкову службу тривалістю 6 місяців. Альтернативою є 9-місячна соціальна служба у лікарнях, службах порятунку чи соціальних установах. Щороку строкову та альтернативну службу проходять 15–18 тисяч осіб. У 2013 році на референдумі 59,7% громадян підтримали збереження призову. Служба для жінок добровільна, їх у війську близько 3–4%. Неявка на призов карається штрафом до 7 тисяч євро та адміністративним арештом, можливе також примусове доставлення для проходження медкомісії. За ухилення від мобілізації передбачена і кримінальна відповідальність. Строковик отримує компенсацію 400–500 євро на місяць, забезпечується житлом, харчуванням, одягом та страховкою. Якщо військовий має родину, передбачені державні виплати. Роботодавець зобов’язаний зберігати за ним робоче місце. Після проходження служби особа залишається у резерві: солдати — до 50 років, офіцери — до 65 років. Резервісти можуть залучатися до навчань та підлягають мобілізації у разі воєнної загрози чи надзвичайної ситуації. На цей час роботодавець зобов’язаний відпустити працівника, а держава компенсує виплати. Федеральний президент Австрії Олександр Ван дер Беллен є верховним головнокомандувачем збройних сил. У 2025 році пролунали заяви про можливість дискусії щодо вступу до НАТО через зміну безпекової ситуації в Європі, однак жодних реальних кроків зроблено не було. Згідно з опитуваннями, близько двох третин австрійців підтримують збереження нейтралітету. Водночас країна співпрацює з НАТО в рамках програми «Партнерство заради миру», бере участь у міжнародних навчаннях та миротворчих місіях ООН, а також долучилася до європейської ініціативи протиповітряної оборони Sky Shield. Нейтралітет не означає відсутність оборони — він означає відповідальність самостійно забезпечувати власну безпеку. Для порівняння, нейтральна Швейцарія при схожій кількості населення має близько 147 тисяч військових, а з мобілізацією — під 200 тисяч. У неї приблизно вдвічі більше бойових літаків і втричі більше танків. Ну і можливість реального захисту свого нейтралітету. В іншому — надія на кільце країн НАТО навколо.