«Блаженні ті, хто плаче, бо вони будуть утішені» - розбір цього вірша Матвія 5:4 Наступна заповідь блаженства — та, яка була для мене найменш зрозумілою. Цей плач — про стан серця. Як давно ти так сильно хотів чогось, що плакав за чимось? Це: • не про будь-який смуток, а про глибокий плач перед Богом — через гріх, втрату, біль світу, несправедливість; • не слабкість, а позиція серця, яке бачить реальність і не притуплює її; • плач, на який Бог гарантовано відповідає втіхою (пасивна форма: Бог Сам утішає). Ключові нюанси з оригіналу: • οἱ πενθοῦντες — ті, що ридають, глибоко сумують (слово, яке використовується для жалоби); • παρακληθήσονται — будуть утішені, підкріплені, наближені (той самий корінь, що й Παράκλητος — Утішитель).