Два брати росли разом. З часом старший брат став професором ботаніки, а молодший — простим робітником. У кожного з них була сім’я, і часто брати збиралися разом зі своїми родинами та розмовляли про життя. Бувало, професор замовкав і уважно слухав молодшого брата, роздуми якого змушували прислухатися до його слів усіх навколо. Якось дружина старшого брата сказала своєму чоловікові: — Чому ти слухаєш молодшого брата? Адже ти професор, а він — простий робітник! — Так, я професор, але лише ботаніки, а не самого життя! — відповів розсудливий чоловік. Життєва мудрість не залежить від навчання, а духовна мудрість — від сивини та великої обізнаності. Записна книжка християнина ✍