ЧИ ПОВИННІ БУТИ СПОКУСИ? або ХТО НАЙБІЛЬШИЙ? Вітаю, вас, друзі! Чи повинні бути у світі спокуси? Чи повинні бути спокуси у тілі Христовому? Чи можемо ми як християни запобігти цьому? Якщо можемо, то як? Мої міркування на цю тему... Мт. 18:1-11: "На той час підійшли до Ісуса учні й кажуть: То хто найбільший у Царстві Небесному? [Ісус] покликав дитину, поставив її серед них і сказав: Запевняю вас: якщо не навернетеся і не станете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне. Отже, хто умалиться, як ця дитина, той буде найбільшим у Царстві Небесному. Хто приймає таку дитину в Моє Ім’я, той Мене приймає. А хто спокусить одного з цих малих, які вірять у Мене, тому краще повісити млинове жорно на шию і втопити у морській глибині. Горе світові від спокус, бо повинні прийти спокуси; однак горе тій людині, через яку спокуси приходять. Коли твоя рука або нога тебе спокушає, відрубай її і кинь геть від себе; краще тобі ввійти в життя кульгавим або кволим, ніж, маючи дві руки та дві ноги, бути вкинутим у вогонь вічний. Коли твоє око тебе спокушає, вийми його й кинь від себе; краще тобі однооким увійти в життя, ніж, маючи два ока, бути вкинутим у вогняну геєну. Стережіться, щоб ви не погордували жодним з цих малих, бо кажу вам, що їхні ангели на небі повсякчас бачать обличчя Мого Небесного Отця. [Адже Син Людський прийшов знайти і спасти те, що загинуло]." Читаючи цей уривок, я думаю: "А з якими думками, чи намірами учні прийшли до Ісуса з цим питанням?" Можливо Петро думав, що Ісус скаже: "ООО Петре, звісно ти найбільший, бо тобі від Бога було таке сильне відкриття. Можливо Іван думав, що Ісус скаже: "Іване, звісно ти, бо ж ти такий близький до мене" Або що... А як думаємо ми? Може якийсь лідер вважає що він більший, бо він такий талановитий і за ним йдуть люди? Або хтось, скаже, що він великий проповідник чи пророк, який навертає людей на шлях істини, до Бога? А може, думати про себе, що я найбільший і є показник того що ти у спокусі? Поставивши дитину посеред них Ісус каже: Запевняю вас: якщо не навернетеся і не станете, як діти, взагалі не ввійдете в Царство Небесне. Якщо ви не навернетеся під подібних думок, якщо ви не навернетеся зі шляху на який ви зараз зійшли, до істини, ви взагалі не ввійдете у Царство Небесне. Тут Ісус двічі підкреслює важливість того що він каже. Якщо НЕ навернетеся НЕ ввійдете. А потім Христос відповідаючи на їх питання називає другу необхідну умову, яку треба виконати щоб бути найбільшим: Отже, хто умалиться, як ця дитина, той буде найбільшим у Царстві Небесному. Про що це? На той час дитина була найбільш зневажливою у суспільстві, навіть більше ніж раби. Тож і діти на відміну від учнів не хотіли бути великими. У Бога інші критерії оцінювання величі! Ви готові до того, що ваш дар, чи ваш талант не будуть приймати, будуть зневажати? Ви готові до того, що приходячи на зібрання і чуючи проповідника, який не розуміє про що каже бачити що його шанують? А ви могли б дати цим людям набагато більше, та вас ніхто не слухає. Ви готові до того що поважати, приймати та шанувати будуть будь кого поруч з вами окрім вас? Хоч ви і набагато краще і талановитіше і досвідченіше за них. Тоді ви вже найбільший. Мр. 10:42-45: "А Ісус, покликавши їх, каже їм: Ви знаєте, що ті, кого вважають володарями народів, панують над ними, а їхні вельможі гноблять їх. Але не так буде між вами: якщо хтось між вами хоче бути великим, нехай буде вам слугою. І якщо хтось між вами хоче бути першим, нехай буде для всіх рабом. Адже й Син Людський не прийшов, щоб служили Йому, але щоби послужити і душу Свою віддати як викуп за багатьох!" Ох... Ми все ще хочемо бути найбішими? Тож повертаючись до спокус, спитаю, чи повинні бути спокуси у світі? Так чи інакше, вони будуть! Бо цей світ перебуває у злі 1 Ів. 5:19: "...що весь світ перебуває в злі." Та чи повинні бути спокуси у тілі Христовому? І так, і ні. продовження --->