Рольф Якобсен. Коли вони сплять Всі стають дітьми під час сну. Тоді в них нема війни. Вони розкривають руки і дихають у мірному ритмі, який був дарований людству небом. Вони рухають губами як маленькі діти і розжимають долоні, солдати й чиновники, слуги й господарі. Зірки тоді тримають варту, над небесним склепінням - серпанок, кілька годин, коли ніхто і нікому не заподіє шкоди. Якби ми могли говорити одне з одним тоді, коли наші серця як напіврозкриті квіти. Слова проникали б у них, як золоті бджоли. - Господи, навчи мене мови сну.