The Vanishing Half by Brit Bennett - сучасний художній роман, бестселер The New York Times, про проблеми ідентичності, раси, сімʼї та морального вибору. Книжка отримала купу визнання у 2020 році в медіа і жодної літературної премії (хух, бо я б не пережила цього). У центрі роману - дві сестри-близнючки з вигаданого містечка Мелард, штат Луїзіана, де живуть лише світлошкірі афроамериканці. Настільки світлі, що їх можна сплутати з білими. Дезіре - перша сестра - мріє виїхати з цієї «резервації» з дитинства. Вона їде, а потім повертається, щоб прожити в рідному селі все життя. А ось Стелла - тиха домашня дівчинка - їхати нікуди не хотіла, проте саме вона першою розірвала всі зв’язки з родиною, расою та минулим. Навколо сестер утворюється «бульбашка», яка зібрала ну просто всі можливі соціальні проблеми меншин: дівчина, яка хоче стати хлопцем, занадто темношкіра афроамериканка, яку не приймає суспільство, сирота без освіти й з кількома роками ув’язнення, домашнє насильство, самотність занадто багатих людей (моя улюблена проблема, запакуйте її мені, будь ласка), стосунки з трансгендером - сподіваюся, я нікого не забула! Читати було легко й досить цікаво, є драма між сестрами, які навіть не спілкуються протягом усього роману. Але десь у середині я почала біситися - ну занадто багато соціальних меншин в одному місці й в одній родині. Можна ж було половину проблем перенести в інший роман? Взагалі, одна з перших помилок фандрейзингу та комунікацій - говорити про все одразу й просити за всіх. Людський мозок сприймає дуже обмежену кількість інформації та проблем за раз. У цій книжці, як на мене, перевантаження - і тому справжня емпатія закінчилася десь посередині. Але прочитати можна - щоб бути в демократичній американській повістці.