вчора подолали 1000 км: на склі купа мертвих комах, за склом – захід сонця. ось таке воно, земне існування: смерть (кома) життя, огидне (кома) краса, любов (кома) байдужість. інколи я зависаю, як той розділовий знак, між всіма цими проявами, і на мить забуваю, як дихати. а потім згадую і продовжую наратив: із життя, краси і любові.