Billie Eilish — HIT ME HARD AND SOFT [Album] Нова робота Біллі, яка чудовим чином тримається в моєму плейлисті від моменту виходу альбому, власне, з середини травня. В альбомі є багато спільного з попередником, але звучить інакше і в багатьох сенсах сильніше: "Skinny" резонує з "Not My Responsibility", де в обох треках наскрізною темою є суспільство, яка нав'язливо оцінює тіло Біллі. "The Greatest" питає про визнання від чоловіка, в той час як на "Your Power" чоловічу фігуру просять не забирати свободу у дівчини. Також Біллі вирішила нас "нагодувати" — на альбомі присутні треки "Lunch" і "Dinner". Well, she ate and left no crumbs. Важко сперечатися, який трек подобається більше, адже певна грайливість присутня на обох. Однак на "Dinner" ціла історія сталкерингу, ледь не детектив, в той час як "Lunch"... більш прямолінійний, якщо ви розумієте, про що я. Інші треки, які я не оминаю стороною: "Chihiro", "L'amour de ma vie", "Bittersuite", "Blue", а "Birds of the feather" для мене краще розкрився після перегляду кількох інтерв'ю про створення трека, ніж від банальної вірусності в соцмережах. Трек, про який ще не згадувала, і, насправді, вмикаю не так часто це "Wildflower" — гарна пісня, але за нею стоїть особиста історія Біллі, для пояснення якої знадобиться ще кілька абзаців 🙃 Це сильний претендент на звання альбому року, Біллі та Фіннеас — унікальна колаборація в музичній індустрії 🎼 YT | Spotify | AM #earworm_0c