комусь він замінює психолога: терапевтично „вислуховує”. комусь закриває дитячі травми: дивись, як багато людей тебе любить! блог закриває потреби, про які ми рідко говоримо вголос. Потреба бути почутою: Коли ти пишеш — і хтось відповідає "саме так, я теж це відчувала" — це дає таке бажане відчуття того, що твої думки чогось варті, а відчуття знайомі… це потреба визнання і…помітності. багатьом бракувало цього у дитячому віці і, вже дорослими, ми це компенчуємо у блозі. Потреба приналежати. Своя аудиторія — це не просто люди які читають. Це люди які обрали ТЕБЕ. Твій погляд. Твій голос. Серед мільйона інших акаунтів вони залишились саме тут. Це дає відчуття спільноти, якої багатьом з нас не вистачає. Можливо, навіть відчуття дружби. Потреба в реалізації. (думаю це найпоширеніше) Є різниця між тим щоб працювати і тим, щоб робити щось значиме. Блог дає цю значимість. Кожен пост який комусь допоміг, кожен коментар "дякую, я нарешті зрозуміла" — це про відчуття потрібнсті людям і світові. ми всі так сильно потребуємо… знати, що корисні. це шалено важливе. і блог це дає Скажу чесно: з 2019-2020 року до сьогодні я відбула якусь гіганську дорогу „до себе”, і досі йду… але щиро, з рукою на серці, вважаю що блог був каталізатором величезної кількості позитивних особистісних змін у моєму житті. я стільки в собі прокачала… тому факт: якщо ви в це йдете — у вас 100% попереду буде шалений особистісний ріст!