У вас буває раптове бажання перечитати якусь книжку? Бо в мене зараз період, коли накотило хвилею бажання перечитати доволі велику кількість книг, з-поміж яких «Волоцюги Дгарми» Керуака, «Алеф»Борхеса, «Нарцис і Ґольдмунд» Гессе, «Життя у позику»Ремарка і бажання дочитати «Світло в серпні» Фолкнера, яка мене абсолютно зачарувала і вже навіть не згадаю чому закинула її. Зрозуміло чому Ремарк. Зрозуміло чому Гессе: це була одна з моїх улюблених книг. А що тут забули Борхес і Керуак? Гортаючи «Волоцюг Дгарми», я раптом зрозуміла, що не памʼятаю про цю книжку абсолютно нічого. Тобто у мене немає до неї жодних сентиментів, як от до Германа, Вільяма чи Еріха. Можливо, мене причарував вайб¿ і все таки наскільки це чудово відкривати одну і ту саму книжку в різні періоди життя, коли ти її не памʼятаєш, але маєш нотатки, які дозволяють порівняти почуття, сприйняття минулої і теперішньої тебе. Це ніби діалог з минулим, який переслуховуєш і думаєш «зараз я вважаю так само» або «ну і фігня». Магія 🌵