​​Для правильного сприйняття, Щоб приклад був наочний, Я б порівняв життя З годинником пісочним. Течуть піщинки – дні, роки – Одна по одній падають, Одні– з сумом, інші ж – навпаки: Щасливі й серце радують. Піщинки горя і утіх, Падіння і утвердження – Немає схожості у них, Як і нема повернення. Стоять годинники у ряд, У Бога всі позначені: У когось – за вісімдесят, У когось – до сімнадцяти. Хтось видихнув останній раз, Як і було призначено, І книга скінчилась чиясь, І весь пісок потрачено. А ми годинника свого Обтяжуємо планами, Забувши, що Господь його Не переверне наново. Не знаєш ти його об’єм, То ж дорожи й хвилинкою, Бо може випасти цей день Останньою піщинкою! А потім вічність надійде, І за тобою рішення: Куди душа твоя піде Після його закінчення. Іще сьогодні кличе Бог До майбуття безсрочного, А поки що тече пісок З годинника пісочного… @hrstih