​​Що робити з традиціями? При кроскультурному Благовісті неминуче постануть питання: як ставитися до культурних традицій, сформованих на язичницьких уявленнях? Чи повинні навернені до Христа залишати власну культуру і переходити в культуру місіонерів? Чи слід позбуватися народних традицій і заміщати їх новими? Є три основні варіанти відповіді: 1) Підпорядкування. Відмова від контекстуалізації Доброї Звістки. Це означає відкинути минулий культурний досвід, де людина стає для своєї культури чужаком. При колоніальному захопленні інших культур так діяли місіонери того часу. 2) Пристосування. Некритична контекстуалізація Благої Звістки. Бездумне прийняття форм принесеної місіонерами культури. Але при цьому збереження аборигенного змісту символів цієї нової культури. Такий підхід породжує синкретизм. 3) Перетворення. Критична контекстуалізація Доброї Звістки. Народні традиції набувають християнського змісту згідно з моделлю з 15 розділу книги Дій апостолів. Цей процес починається з ретельного вивчення місцевих вірувань. Потім, абстрагуючись від стереотипів власної культури, місіонер вивчає, що про це говорить Біблія. На останньому етапі він співставляє результати обох досліджень. Це дозволяє проаналізувати через призму Писання елементи різних місцевих ритуалів. Принципово важливо! В перетворення мають бути залучені місцеві віруючі. Роль місіонера - у направленні і регулюванні. Але остаточне рішення різних питань - за носіями культури. За інших умов це буде не перетворення, а прихована форма колоніального підпорядкування. А як щодо втрати контролю? Такі побоювання хоч і зрозумілі по-людські, але неправомірні. Єдино правильна стратегія з біблійного погляду - це передача ініціативи місцевим спільнотам учнів Христа. Для цього є як мінімум три підстави: - Священство всіх віруючих. - Керівництво Духом Святим. - Авторитет Святого Письма в спільноті. Джерело На фото - представник племені Мурсі в Ефіопії з євангелізаційним календарем CITA. #місіонерство_сучасність