«Волобуєв, вот вам мєч» (с) Я мовчав, коли мені пересилали перші відео з «біженцем»-колишнім прес-секретарем Газпрому та топ-менеджером Газпромбанку Ігорем Волобуєвим, який приїхав в Україну нібито щоб боротися пліч-о-пліч з українцями. Мовчав, коли побачив перші статті. Але сьогодні побачив на Українській правді годинне інтерв’ю, почитав хвалебні коментарі та вирішив написати. Пишу як піар-спеціаліст з понад 20-річним досвідом, в минулому – член правління галузевої асоціації UAPR та активіст. Вважаю, що приділяти стільки увагу перебіжцю, який, за власним визнанням, «прозрів» у 2013 році і ще 9 років працював на систему – помилка. Можна слухати це інтерв’ю виключно з дослідницькою ціллю – зрозуміти, як мислить імперська людина. Тут і відгук культу лідера («мене наймав сам ХХХ», «мені потис руку особисто ХХХ»), і образа на керівництво («мене перевели на посаду ХХХ і не давали жодних професійних завдань»), егоцентризм («у 2014 році по моєму місту Охтирка не йшли танки, а в лютому 2022 вони пішли»). Його втеча у березні 2022 – це не героїзм, не самопожертва, як пишуть в коментарях. Це простий інстинкт самозбереження. Я сподіваюсь, що його мрії про службу в армії залишаться мріями. В принципі, він не мав би пройти жодний безпековий фільтр як людина, що брала участь у інформаційній війні проти України. Ще я особисто слідкуватиму і зроблю все можливе, використовуючи зв’язки, статус та професійну репутацію, щоб він раптом не знайшов роботу в Україні за фахом. Допускати Геббельса до роботи з інформацією – це все одно, що винаймати педофіла із стажем до дитячого будинку. Ніби і один, і другий має досвід взаємодії з дітьми, але є нюанс. Згадується старий анекдот-байка про провінційний театр, де всі актори ламались на фразі «Волобуєв, ось вам меч», і говорили «Волохуєв». Аж нарешті столична зірка на прем’єрі змогла вимовити «Волобуєв..» і після гучних оплесків продовжила «ось вам хуй». Пророчий був анекдот.