6 лютого - день появи Шріли Бгактісіддганти Сарасваті Тхакура, духовного вчителя Шріли Прабгупади піст до опівдня «Хто буде слухати послання Чайтаньї?» - запитав Абгай. - «Індія - залежна країна. Перш за все нам необхідно здобути незалежність. Як можна поширювати індійську культуру, перебуваючи під гнітом Британії?» Питання було поставлено без будь-якої зухвалості та зарозумілості, але в ньому чітко звучав виклик. Якщо сприймати пропозицію святого серйозно - а в поведінці Шріли Бгактісіддганти поки що не було нічого, що вказувало б на його несерйозність, - Абгаю потрібно було обов'язково запитати, як можна пропонувати таке, коли Індія залежна. Тихим, низьким голосом Шріла Бгактісіддганта відповів, що свідомість Крішни не зобов'язана чекати, поки в політиці Індії відбудуться зміни; вона не залежить і від тих, хто керує країною. Свідомість Крішни настільки важлива - надзвичайно важлива, - що не може чекати. Абгай був вражений його сміливістю. Як можна заявляти таке? Весь Індійський субконтинент, за винятком цього маленького даху на Ультаданзі, був охоплений заворушеннями і, здавалося б, підтримував те, про що говорив Абгай. Багато впливових людей Бенгалії, багато святих і навіть сам Ганді - всі вони, люди освічені і праведні, могли задати те саме питання, заперечуючи доречність і своєчасність пропозицій цього садгу. Він же відкидав їхні аргументи як щось зовсім незначне. Шріла Бгактісіддганта продовжував: «Влада завжди змінювала одна одну, вона є тимчасовою. Вічна реальність - це свідомість Крішни, а справжнє «я» - душа. Тому жодна створена людьми політична система не може по-справжньому допомогти людству. Такий висновок ведичних писань і духовних вчителів. Кожна людина - вічний слуга Бога, але, коли вона починає ототожнювати себе з тлінним тілом, вона стає жертвою ілюзії. Лідери та послідовники світових політичних рухів тільки множать цю ілюзію. Справжнє ж благо полягає в тій діяльності, яка, будь то на індивідуальному, суспільному чи політичному рівні, допомагає людині підготуватися до наступного життя і відновити її вічні стосунки з Всевишнім». Шріла Прабгупада-ліламрита, глава 3