росія здохне. Не сьогодні — але скоро. І здохне не від удару ззовні. А зсередини. Це не країна. Це колоніальна тюрма народів, склеєна на страху, водці й ілюзії “величі”. Але бетон пішов тріщинами. Це бетон з пліснявою. 🔻 Буряти, дагестанці, чеченці, якути — не росіяни. Їх використовують як гарматне м’ясо, як рабів. 🔻 Їхні регіони бідні, але звідти найчастіше забирають на фронт. Бо на Москві їх не вважають людьми. 🔻 Повернуться — із зубами, зі злом, з автоматиками. І питати дозволу вже не будуть. Санкції душать. Економіка дихає на ладан. Грошей вистачає тільки на війну й пропаганду. А коли здохне путін — почнеться карусель: – Війна в Кремлі. – Збройні повстання в регіонах. – Еліти будуть ділити владу, нафту і людей, як падаль. – А федерація піде тріщинами — як гнилий саркофаг. Усе, що тримало цю «велич» — страх. А страх не вічний. Тільки смерть. Вона — завжди вічна. І для російської імперії вона вже прийшла. Повільно, але невідворотно. Розпад буде. Кривавий. Жорсткий. Брудний. І заслужений. Тому ми маємо протриматись. Бо після «імперії» — тільки свобода.